Накатило

[denis_poltavets]

Лікар Домовинка на роботі й удома

 

Григорій Петрович Домовинка стурбовано мружив гарні карі очі. «Якщо якась халепа може трапитися, то вона ж таки трапиться», - так думав лікар Домовинка, з самого ранку чимчикуючи короткою дорогою до обласної лікарні, в нього був поліклінічний прийом. «Був би син, то ще кілька років… а так – раз, і дідусь!» - перед внутрішнім поглядом лікаря Домовинки проносилися неуникненні тепер пелюшки, склянки, банки, ліжечка, памперси та всіляка інша дрібнота, без якої сучасна молода жінка не мислить вирощування дитини. «Нехай би мені хто сказав, що я буду думати про памперси!», Степан Петрович нервово покусував губи,  дорогою вітаючись с колегами та хворими.

Чистий білий халат приємно охолодив розігріте швидкою ходою тіло. Лікар Домовинка потягнувся та почав прийом. Сьогодні треба було збільшити інтенсивність, бо ж памперси не такі дешеві, а сімейний бюджет був розрахований до копієчки.

Медсестра Марійка – молоденька білявка, яку Григорій Петрович прилаштував до себе на прохання кума з судової експертизи – мовчки поклала на стіл список тих, хто записався на прийом.

З цього списку лише одна особа чітко надавалася для «монетизації», як любив на латинський манер називати свою основну роботу з пацієнтами лікар Домовинка. «Треба зразу взятися, бо потім закручуся – ще забуду», - подумав пан Домовинка, а вголос сказав:

- Маша, поклич Покальчука, нехай перший зайде.

Іван Покальчук, 13 років, був направлений до обласної лікарні з дитячого будинку №27 з попереднім діагнозом «Пієлонефрит». Оглядаючи хлопця та заспокійливо позираючи
на молоду виховательку, Григорій Петрович аналізував ситуацію. Начебто все сходилося, невелика підготовка і майбутній онук буде забезпечений памперсами на найближчих 10 років.

- Так, все ясно. Потрібна госпіталізація! – очі в хлопця розширилися від страху, але Степан Петрович лагiдно поклепав його по плечу. – Не бійся, козак, підлікуєшся, будеш, як новенький.

І вже до виховательки.

- Шановна, хлопця треба залишити. Зараз я напишу, що треба зробити тут, а потім підете до лікаря, до Вільзона, в урологічному відділенні, він далі все зробить. Та не сумуйте ви, чого ви? За два тижні буде як новий! Ну, дивіться веселіше!

Лікар Домовинка широко посміхнувся, проводжаючи Івана та його симпатичну виховательку.

- До речі, шановна! Можна вас ще на хвилинку.

Вихователька – молодесенька дівчина – злякано озирнулася. В її очах вочевидь читався страх перед медичним вироком Іванкові, що вона мала почути від цього гарнюнюго, молодого та веселого лікаря.

Але Григорій Петрович всього лише з’ясував кілька малозначущих деталей про родичів Івана, про його спадковість. Свої питання лікар супроводжував веселими життєрадісними жартами, а його корпулентна фігура просто сяяла впевненістю та тією особливою силою авторитету, яку мають тільки справжні лікарі. Тож і не дивно, що Наталя із задоволенням прийняла запрошення зустрітися ввечері – все одно вона збиралася ночувати в родичів.

Як тільки за Наталкою зачинилися двері кабінету, лікар Домовинка посерйознішав та вийшов в свій «закапелок» - малесеньку кімнату, що була відділена від кабінету і куди мав доступ тільки він та Марійка - поприбирати. В кімнаті не було нічого особливого, лише розкішна м’якенька софа для особливих пацієнток, музичний центр та кілька милих серцю дріб’язків. А ще – чудова звукоізоляція. Тут лікар Домовинка дістав з кишені комунікатор, запустив спеціальну програму, вибрав зі списку «Renes», ввів параметри Івана та натиснув кнопку «Cito!», а потім «Send». Потому виглянув до кабінету, попросив Марійку запарити кави, та відкинувся на подушки софи.

Кава та повідомлення-відповідь прибули майже одночасно. В повідомленні стояла дата та сума.  І те, і інше надихнуло Степана Петровича на коротеньку мажорну цитату з «Наталки-Полтавки», після якої він радісно сьорбнув з чашки.

Попиваючи свіженький «Kopi Luwak», лікар Домовинка поговорив з Женєю Вільзоном  з урологічного, з Алісою з функціональної діагностики, потім з кумом з судової, потім з старшою сестрою щоб залишила ключі від сейфу, а потім ще з анестезіологом та з Гришею, що тільки на днях придбав автомобіль з невеликим холодильником. Після кожної розмови він виконував просту арифметичну операцію, внаслідок якої сума зменшувалась. «Якого чорта я повинен ще й сам доставляти в Київ?», - роздратовано думав Григорій Петрович, домовляючись з Гришею про п’ятничну поїздку та віднімаючи ще 500 баксів. Але тут же згадав струнку фігурку виховательки свого «інвестора» Вані та й заспокоївся. Знову зателефонував, забронював номер та окремий кабінет в «Гранд-отелі», що ото його звели пару років тому. Подумав трохи, і про всяк випадок зателефонував ще раз Оксані, дізнатися, що вона робить ввечері. Так просто, а раптом Наталочка закомизиться, а номер же…

Повернувшись до кабінету, лікар Домовинка відкрив медичну картку Івана Покальчука. «Значить, поїдеш, Ванюша, закордон. Як ото кажуть в ящику, поки шо не весь поїдеш, але ж поступово може й переберешся», - на мить симпатичне йовіальне обличчя лікаря Домовинки викривили хижа посмішка. Впевненою рукою він написав: «Мочекаменная болезнь, стадия обострения, острый болевой синдром (левосторонняя почечная колика?). Показано обследование в урологическом отделении для решения вопроса о целесообразности оперативного вмешательства. Подозрение на деструктивный процесс левой почки». Підморгнув Марійці, та відкрила двері та гукнула наступного хворого.

- Що трапилось, шановний? – лікар Домовинка випромінював турботу та щиру занепокоєність долею 79-річного Арсенія Козельского.

Comments

[mavka-vika.livejournal.com]

Так вы, батенька, талант?)

А доктор этот -скотина.

[denis-poltavets.livejournal.com]

спасибо. это мой несимметричный ответ др.Хаусу МД. пусть сансара пребывает в равновесии.

[dr-nata.livejournal.com]

Добрый доктор с чудесной фамилией. Ваша языковая школа дала вам много:)

[denis-poltavets.livejournal.com]

На что намекаете? Я оценил юзерпик.

[dr-nata.livejournal.com]

Я не намекаю) Я делаю комплимент вашему литературному украинскому. Я так не умею. Пишу с треском:)
А юзерпик это мои упражнения с гифками:)

[denis-poltavets.livejournal.com]

А, в этом смысле. Понятно. Яж в 9-ой школе учился, узник закрытого, оцепленного по периметру войсками КГБ Днепропетровска. А там знаете как, в закрытых советских городах было? Целыми дня шел дым из ракетостроительных шахт, под землей проводили постоянный ядерные испытания, разработка биологического оружия, климатического оружия и разного другого оружия.... Я страдал, но учил украинский, потому что у меня была прекрасная учительница, Юлия Михайловна кажется.... Я ее боялся как огня, но таки реально знала язык и таки была справедливая. Поэтому на мови я читал много, украинские книжки тогда были чуточку доступнее. А теперь вот вроде как пригождается.

[dr-nata.livejournal.com]

Я помню)) Вы рассказали мне эту трагичесескую историю на Подоле:)

[denis-poltavets.livejournal.com]

Да уж, довелось мне хлебнуть горя, дитя...Прошел сквозь горнило Перестройки, Незалежности... Эх, что там говорить... Душа - сплошной рубец

[denis-poltavets.livejournal.com]

А скажите, коллега, эргометрин продается по рецептам или так? Надо ж как-то начинать готовиться к важному... Или вообще не продается?

[dr-nata.livejournal.com]

Нет, не должен быть в свободной продаже. В моем заведении его списывают с теми же бумажками, как помедол.
А, если не секрет, вы ждете наследника? ;)

[denis-poltavets.livejournal.com]

Архиважный вопрос. А "помедол" это ж "промедол"? То есть, эргометрин как наркотег, штоле? Ого, как далеко шагнула наша наркополитика..... Я так понимаю, тут та же логика, что и в случае с марганцовкой. Вот же идиоты... Но он хотя бы есть?

[dr-nata.livejournal.com]

Да, это опечатка - конечно, промедол. У нас - без проблем, в сейфе всегда 2-4 ампулы

[iq-21.livejournal.com]

Шуточки у вас, любезнейший....

Фамилию доктора не мой недавний пост навеял? ;)

[denis-poltavets.livejournal.com]

Нет, как-то само по себе навеялось....

[denis-poltavets.livejournal.com]

Ааа, вот я подумал о чем. Что нужен такой герой - антипод др. Хауса. Значит, корень должен быть "дом-", но при этом вся фамилия - отчетливо инфернальный оттенок.

[iq-21.livejournal.com]

Вам это замечательно удалось, любезнейший.

Подумалось

[taras-braga.livejournal.com]

FDA и профспилка психиатров договорилитсь о жестком запрете ПАВов, в частности в психиатрической практике США чтоб рубить больше бабла :)

А по поводу Домовинки... Не знаю. Может ли стать доктором такой человек? Или так: как нужно заебать доктора, чтоб он стал Домовинкою?

Re: Подумалось

[denis-poltavets.livejournal.com]

Например, можно загнать в моральный тупик все естественные мотивации человека, вооруженного медицинскими знаниями. Результат - расщепление личности строго пополам. Это еще что - лучшие приключения Домовинки - впереди :)

[idle-user.livejournal.com]

жутковато...ибо слишком похоже на правду

[denis-poltavets.livejournal.com]

Шоб Вы, дорогая Френда, не сомневались. Не ходите в Африку гулять, в общем. Такое время приходит - каждый сам за себя.

[idle-user.livejournal.com]

та вроде давно пришло уже :)

У Вас лексика такая своеобразная. Ваши тексты, мне кажется, легко можно отличить от всех других. В наше, опять же, время это важно, я думаю.
Пишите еще!