Як це було
May. 7th, 2009 12:47 pm Травневі свята добігали кінця. Міністр був задоволений - міліція з народом, все пройшло спокійно. Країна в надійних руках правоохоронців. Права людини захищені, свобода зібрань, а далі, далі - світло й радість! Мелодійний сигнал телефона буквально вичавив Міністра з глибоких роздумів про долю демократії та європейских цінностей.
- Що там? – Міністр поправив окуляри та спробував зосередитися на поточних справах.
- Дозвольте доповісти, пане Міністр! – бадьорий голос Генерала бринів тривожними обертонами. – Вашого сина помічено серед учасників маршу свободи.
Міністр на мить скам’янів. Його мужнє обличчя викривила невесела усмішка. Але в твердому як кремінь голосі Міністра ми б не почули жодних змін.
- Мій син не може мати нічого спільного з націоналістичними партіями! Прошу уточнити інформацію.
- Ні, пане Міністр, це не та «Свобода», яка…, - Генерал на мить затнувся. – Це ті… ну, які маріхуана, наркокорупція, легалізація…
Міністр відчув, як по всьому тілу розливається підступна хвиля холодного страху. «Невже мій теж?...».
- Це точно? Такими речами не жартують, - Міністр натиснув кнопку фіксації переговорів на своїй «Моторолі», виготовленій по спеціальному замовленню МВС України.
- Так, інформація абсолютно точна, - Генерал посерйознішав, розуміючи відповідальність вісника, що приносить погані новини. – В нас є навіть оперативна зйомка, там все чітко….
- Мовчати! – Міністр скочив на ноги.
- Негайно сина до мене! Готувати машину! Завантажити ящик.. ні! – два ящики коньяку! – і вже спокійніше - Три дні на дачі, два ящики – як думаєте, генерале, допоможе?
- Не впевнений, але…, - Генерал замовчав.
- В мене немає іншого виходу, треба рятувати сина. За три дні вилітаємо з країни. Підготуйте коридор. Все.
Міністр завершив розмову, знову сів і стомленою рукою відклав надійний телефон, що виблискував важким сталевим куленепроникним корпусом з спеціальними кільцями для пальців. Потім до болю стиснув долонями скроні.
- Нічого сину, будемо прориватись. Ми вимиємо цю заразу з твоєї душі. Кляті олігархи, нищать нашу молодь! – Міністр тривожно шепотів сам до себе. Ворогу вдалося нанести удар в найчутливіше місце. І це зараз, коли на карті стоїть майбутнє демократичного розвитку всього народу!
- Якщо коньяк не допоможе…, - Міністр схопив телефон, швидко набрав номер. – Слухай, мені потрібен самогон. Що? Ти що, савсєм? Хороший, якісний, са-мо-гон! Не той, а той, що люди самі роблять! Як не знаєш? Немає? Знайди де хочеш! Так, бурякового, тільки бурякового. Це – справа життя для мене, для мого … Так. Так. Літрів десять вистачить. Давай, чекаю на дачі.
Міністр поклав телефон і занурився у невеселі роздуми.
- Клята Європа, нанесла цієї зарази..., - шепотів він. – Хто ж знав?... Чому молоді не хочуть горілки? Що не так? Де ми помилилися?
Над Печерськом зріла прохолодна духмяна травнева ніч.
- Нічого, прорвемось, сину. Я – з тобою! Це – заради нас! - Міністр встав, сховав сталевий телефон-кастет до спеціальної кобури та рішучо відкрив дверцята кабінетного бару, замаскованого під повне зібрання творів Олександра Турчинова.
- Що там? – Міністр поправив окуляри та спробував зосередитися на поточних справах.
- Дозвольте доповісти, пане Міністр! – бадьорий голос Генерала бринів тривожними обертонами. – Вашого сина помічено серед учасників маршу свободи.
Міністр на мить скам’янів. Його мужнє обличчя викривила невесела усмішка. Але в твердому як кремінь голосі Міністра ми б не почули жодних змін.
- Мій син не може мати нічого спільного з націоналістичними партіями! Прошу уточнити інформацію.
- Ні, пане Міністр, це не та «Свобода», яка…, - Генерал на мить затнувся. – Це ті… ну, які маріхуана, наркокорупція, легалізація…
Міністр відчув, як по всьому тілу розливається підступна хвиля холодного страху. «Невже мій теж?...».
- Це точно? Такими речами не жартують, - Міністр натиснув кнопку фіксації переговорів на своїй «Моторолі», виготовленій по спеціальному замовленню МВС України.
- Так, інформація абсолютно точна, - Генерал посерйознішав, розуміючи відповідальність вісника, що приносить погані новини. – В нас є навіть оперативна зйомка, там все чітко….
- Мовчати! – Міністр скочив на ноги.
- Негайно сина до мене! Готувати машину! Завантажити ящик.. ні! – два ящики коньяку! – і вже спокійніше - Три дні на дачі, два ящики – як думаєте, генерале, допоможе?
- Не впевнений, але…, - Генерал замовчав.
- В мене немає іншого виходу, треба рятувати сина. За три дні вилітаємо з країни. Підготуйте коридор. Все.
Міністр завершив розмову, знову сів і стомленою рукою відклав надійний телефон, що виблискував важким сталевим куленепроникним корпусом з спеціальними кільцями для пальців. Потім до болю стиснув долонями скроні.
- Нічого сину, будемо прориватись. Ми вимиємо цю заразу з твоєї душі. Кляті олігархи, нищать нашу молодь! – Міністр тривожно шепотів сам до себе. Ворогу вдалося нанести удар в найчутливіше місце. І це зараз, коли на карті стоїть майбутнє демократичного розвитку всього народу!
- Якщо коньяк не допоможе…, - Міністр схопив телефон, швидко набрав номер. – Слухай, мені потрібен самогон. Що? Ти що, савсєм? Хороший, якісний, са-мо-гон! Не той, а той, що люди самі роблять! Як не знаєш? Немає? Знайди де хочеш! Так, бурякового, тільки бурякового. Це – справа життя для мене, для мого … Так. Так. Літрів десять вистачить. Давай, чекаю на дачі.
Міністр поклав телефон і занурився у невеселі роздуми.
- Клята Європа, нанесла цієї зарази..., - шепотів він. – Хто ж знав?... Чому молоді не хочуть горілки? Що не так? Де ми помилилися?
Над Печерськом зріла прохолодна духмяна травнева ніч.
- Нічого, прорвемось, сину. Я – з тобою! Це – заради нас! - Міністр встав, сховав сталевий телефон-кастет до спеціальної кобури та рішучо відкрив дверцята кабінетного бару, замаскованого під повне зібрання творів Олександра Турчинова.
no subject
Date: 2009-05-07 09:58 am (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 10:00 am (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 10:03 am (UTC)не слышала о..
no subject
Date: 2009-05-07 10:34 am (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 12:56 pm (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 01:00 pm (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 10:32 am (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 10:48 am (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 10:52 am (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 10:52 am (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 10:53 am (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 01:29 pm (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 01:51 pm (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 02:04 pm (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 02:13 pm (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 02:26 pm (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 02:27 pm (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 03:18 pm (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 05:29 pm (UTC)no subject
Date: 2009-05-07 05:55 pm (UTC)