denis_poltavets | (no subject)

Подивися оце «Коліїщину» 1933 року, що зробив свого часу дехто Іван Кавалерідзе на Одеській кіностудії. Фільм, як на мене, досить добре ілюструє і прояснює ідею «Ідеальної України» досталінських часів. За бажання можна навіть побачити антиколгоспну агітацію – постійний рефрен неприйнятності роботи на пана, протест проти визискування, тощо. Фільм побудований на архетипових для української ментальності образах: польський пан в сяючих латах, прагматичний москаль-державник, волелюбний козак-смертник, вампіричний жид-протокапіталіст. При цьому останні два образи наділені симпатіями автора, як «без вини винуватих», таких, що реагують на переважаючу силу сяючого лицаря з його незрозумілими потребами. Сцена, в якій козаки допитують жидівську сім"ю, а блідий хлопчик мертвою рукою вказує їм напрям, годиться для будь-якого фільму жахів.
В кіні зроблений акцент на справжній чоловічій дружбі, що зображається кількома палкими, суто чоловічими поцілунками. Очевидне завдання - підвести під Коліївщину класовий вимір - режисерові вдалося досить посередньо.